МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЛОВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТ.

МІЛОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тема: «Ландшафти і фізико-географічне районування України. Природна зона степу»

8 клас

                                                     Із досвіду роботи

                                                     вчителя географії

                                                     вищої категорії

                                                     зв. «Ст. вчитель»

                                                     Чумак Ольги Анатоліївни

с.м.т. Мілове
Урок у 8 класі

Ландшафти і фізико-географічне районування (11 год.)

Тема: «Природна зона степу»

Мета: ознайомити учнів з особливостями природних умов і ресурсів географічного положення, розмірами степової зони України; формувати в учнів уміння сприймати та оцінювати інформацію, використовувати тематичні карти атласу; формувати пізнавальний інтерес учнів до рідної землі, виховувати любов і повагу до неї.

Тип уроку: комбінований (урок-подорож)

Форми організації уроку: індивідуальні, групові, колективні

Методи навчання: словесний, наочний, навчально-дослідницький, пошуковий, рефлексивний

Способи навчання: пошукова діяльність, створення ситуації успіху

Засоби навчання: розповіді-дослідження, індивідуально-диференційовані

Обладнання: фотоапарат, фізична карта України, підручники, атласи; базові поняття; додаткова література, ілюстрації, CD-проігрувач, завдання і матеріал для роботи в групах

«Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами та ставами

верби зеленіють»

Т.Г. Шевченко

Структура уроку

І. Організаційний момент (1 хв.)

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів (5 хв.)

ІІІ Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів (3 хв.)

ІV. Вивчення нового матеріалу (24 хв.)

V. Закріплення нових знань і умінь учнів (10 хв.)

VІ. Підсумок уроку (1 хв.)

VІІ. Домашнє завдання (1 хв.)

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент (1 хв.)

Прийом «Бліцопитування»:

1.           Курс якої географії ми вивчаємо у 8 класі? (Фізична географія України)

2.           Що вивчає фізична географія України?

3.           Які джерела географічних знань ви використовуєте при вивченні фізичної географії?

4.           У чому полягає практичне значення курсу фізичної географії України?

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (5 хв.)

Учитель: Протягом декілька уроків ми знайомилися з фізико-географічним районуванням, ландшафтами, природно-територіальними комплексами та природними зонами  України. Назвіть і покажіть їх на карті.

Робота в групах прийом «Складання віршів у стилі «синквей» » (кожна група «Дівчатка», «Хлопчики» повинна скласти синквей – вірш, що має п’ять рядків і містить стислу інформацію та факти про вивчені природні зони.

Д – зона мішаних і широколистих лісів.

Х – природна зона лісостепу.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель (на фоні музики): ми продовжуємо вивчати розділ «Природні комплекси і фізико-географічне районування України».

Спробуйте визначити тему нашого уроку з моїх слів:

На цій місцевості немає ні швидкоплинних річок, ні високих гір, ні непрохідних лісів. Зате є рівнина і простір о самого горизонту. Особливо гарно тут навесні. Ось уявіть собі: яскраві, духмяні квіти, величезне блакитне шатро неба, безмежний простір і лагідний, теплий вітер, що вільно гуляє від горизонту до горизонту. Але не тільки весна, а й пекуче літнє сонце, і снігові заметілі взимку, і навіть осіння негода, все подобається людям, які живуть тут. Про яку природну зону йде мова?

Учитель: за допомогою типового плану характеристики природної зони ми спробуємо надати характеристику степу України і тому вирушаємо в подорож.

У нашій подорожі нас супроводжують фахівці з питань:

геолог,

кліматолог,

геоморфолог,

гідролог,

ґрунтознавець,

біолог

IV. Вивчення нового матеріалу: тема, мета, зв'язок з раніше вивченим матеріалом

Учитель: Для того, щоб подорожувати нам  необхідно отримати знання про степову зону України. Виступи фахівців ви повинні коротко оформити у вигляді таблиці. Приклад таблиці на дошці – накресліть її, будь ласка,  у зошиті.

Учитель (розповідає про географічне положення степу)

Учитель: Про геологічну будову поверхні і корисні копалини Степу нам розповість геолог.

Геолог:…

Учитель: Залежно від геологічних особливостей земної кори формувалися різноманітні форми рельєфу. Наш наступний маршрут іде по поверхні зони Степу.

Геоморфолог:…

Учитель: Для нашої подорожі необхідними є знання про примхи погоди, які нас очікують у степовій зоні. Послухаємо кліматолога.

Кліматолог:…

Учитель: незважаючи на посушливі умови, степ неможна назвати пустим, нежиттєздатним. Послухаємо біолога.

Біолог:…

Проблемне питання: чим можна пояснити широтну зональність рослинності в степовій зоні? (Відповіді дітей)

Учитель: наступна зупинка нашого маршрути присвячена ґрунтам Степу.

Ґрунтознавець:…

Проблемне питання: якої допомоги потребують ґрунти степової зони зважаючи на особливості клімату? (Відповіді дітей)

Учитель: Без прісної води життя неможливе. Чи є воно в достатній кількості в степові зоні?, про це розповість гідролог.

Гідролог:…

Учитель: Шановні фахівці, ми дякуємо вам за отриманий матеріал, демонстрацію ілюстрацій і прошу зайняти вас місця в класі.

V. Закріплення знань

Робота в групах: І р., ІІ р., ІІІр.

Прийом  «Павутина ідей».

Учитель: Діти, протягом уроку ви слухали виступи фахівців щодо теми сьогоднішнього уроку, також опрацювали їх виступ в зошитах у вигдяді таблиці, а тепер, використовуючи схему «Степ», зразки якої ви отримали, ви повинні зробити з цієї схеми  - схему-павутину, тобто написані слова до кожної павутинки, які асоціюються з природною зоною степ, ви повинні пояснити та пов’язати з іншими, обґрунтовуючи зв’язки, які ви зазначили. Таким чином ми і отримаємо нашу схему-павутину.

Капітани команд захищають роботу команди.

VІ. Підсумок уроку:

Учитель (зв'язок із світовою літературою): «Степь, чем далее, становилась прекраснее. Тогда весь юг, все то пространство, которое составляет нынешнюю Новороссию, до самого Черного моря, было зеленою девственною пустынею. Никогда плуг не проходил по неизмеринным волнам диких растений. Одни только кони, скрывавшиеся  в них, как в лесу, вытаптывали их. Ничто в природе не могло бать лучше их. Вся поверхность земли представлялась зелено-золотым океаном, по которому брызнули миллионы разных цветов. Сквозь тонкие высокие стебли травы сквозили голубые, синие, лиловые волошки, желтый дрок выскакивал вверх своею пирамидальной верхушкою; белая кашка зонтикообразнами шапками пестрела на поверхности; занесенный Бог знает откуда колос пшеницы наливался в гуще. Под тонкими корнями шныряли куропатки, вытянув свои шеи. Воздух был наполнен тысячью разных птичьих свистов. В небе неподвижно стояли ястребы, распластав свои крылья и неподвижно устремив глаза свои в траву. Крик двигавшейся в стороне тучи диких гусей отдавался в Бог знает каком дальнем озере. Из травы поднималась мерными взмахами чайка и роскошно купалась в синих волнах воздуха. Вот она пропала в вышине и только мелькает одной черной  точкою. Вот она перевернулась крыльями и блеснула перед солнцем … Черт вас возьми, степи, как вы хороши!»               

(Н.В. Гоголь. «Тарас Бульба»)

Учитель: заключне слово вчителя, коментарії оцінок учнів.

VІІ. Домашнє завдання: §30 – опрацювати, поняття – повторити; творче завдання – підготувати твір-роздум «Що люди втратили, а що отримали, розоравши степ»