Ні пеклом, ні раєм не повинен бути дім для дитини – але місцем,
де можна жити (тільки не єдиним), місцем, де жити хочеться,
але не настільки, щоб прагнути ним обмежуватися.
Звідки можна впевнено вийти й куди радо повертатися.
Де все співвідноситься з життям, де
якщо й немає гармонії, є надія…
Якщо першокласник не дуже добре пристосувався до
відвідування дошкільної установи, або зовсім її не відвідував, то можуть
виникнути певні ускладнення і в першому класі. Це явище називається шкільною дезадаптацією.
Пізнавальна активність
маленького школяра досить висока: він ставить запитання, радіє коли відкриває
для себе нові знання. Але ця допитливість наштовхується на певні протиріччя.
Наприклад: «Хочу, але не можу»; «Нецікаво, але треба»; «Цікаво, але про це не
розповідають»; «Треба поміркувати, але вимагають швидкої відповіді»… Поступово
вогник бажання все знати, бути попереду, стати найрозумнішим згасає, а на зміну
йому приходить неуважність, тривожність тощо.
БАТЬКАМ ПОТРІБНО:
1. Створювати
позитивне емоційне ставлення до школи, в яку ходить дитина (в сімейному
спілкуванні підтримувати високий статус школи, вчителів);
2. Допомагати при виконанні складних
домашніх завдань, підтримувати у дитини впевненість у своїх силах;
3. Запобігати перенавантаженню (спланувати з
дитиною раціональний режим дня);
4. Навчити дитину доцільно використовувати
позашкільний час;
5. Підтримувати, розвивати здібності дитини
до тих видів діяльності, якими вона захоплюється, і в яких має певні успіхи.
ПАМ’ЯТАЙТЕ: при виникненні перших
ускладнень, небажання йти до школи
батькам необхідно поговорити з класним керівникам. Можливо такій дитині
знадобиться допомога психолога. Якщо ж причиною дезадаптації є порушення нервово-психічного
здоров’я дитини, бажано отримати допомогу у дитячого психіатра або
психотерапевта.
Від 6 до 9 років
Діти ще потребують нагляду та контролю з боку
батьків під час використання Інтернету. Батькам потрібно виробити правила щодо
використання Інтернету їхніми дітьми, а потім коригувати їх у міру дорослішання
дітей.
Вдома використовувати Інтернет
варто все ще у присутності батьків. Це гарантує, що вони будуть поруч з дітьми
у будь-якій проблемній ситуації.
Дитина може ще не бути спроможною
самостійно визначити надійність веб-сайту, тому вона повинна завжди звертатися
за дозволом батьків, перш ніж розмістити особисту інформацію в Інтернеті.
Програми фільтрування також
можуть запобігти доступу до непідходящих сайтів, але батьки все ще повинні
контролювати дітей під час користування ними Інтернетом.
Від 10 до 12 років
Школярі вже знають, як використовувати Інтернет у
різних цілях. Батьки можуть підтримати свою дитину, ознайомившись із сайтами,
якими користуються їхні діти відома, дізнатися про їхнє хобі або інші інтереси,
пов’язані з мережею. Дорослі можуть також використовувати Інтернет для
планування певних подій, які стосуються всієї сім’ї. Це дає змогу батькам і
дітям обговорювати сайти, які є надійними і заслуговують на довіру, а також де
можна знайти достовірну та якісну інформацію. Щоб дізнатися, як перевірити
веб-сайт, скористайтеся порадами, що містяться за адресою
http://www.demos-internet.ru/services.ssl.description.ht
Узгодьте з дітьми, яку особисту
інформацію вони можуть розміщувати в Інтернеті, а також розкажіть їм про
ризики, пов'язані з розкриттям такої інформації.
Необхідно регулярно оновлювати засоби безпеки
комп’ютера.
Від 13 до 15 років
Для дітей у цьому віці Інтернет стає частиною
їхнього життя У цьому віці діти також йдуть на ризик і випробовують свої
можливості — технічні обмеження і заборони можуть не бути ефективним шляхом
підвищення безпеки в он-лайні.
Деякі
підлітки все ще не можуть оцінювати деякі речі й потребують поради дорослої
людини, наприклад, у таких питаннях, як розміщення особистих даних в он-лайні.
Діти мають нести відповідальність
за те, що вони публікують в он-лайні, включаючи їхню особисту інформацію або
інформацію, яка може бути незаконною.
Батьки повинні проявляти до «он-лайнових
друзів» дитини інтерес. Також їм варто знати, хто та людина, з якою їхня дитина
познайомилася в онлайні та збирається зустрітися.
Батькам слід уникати занадто емоційних реакцій.
| 
