Чи добре ви знаєте свою дитину?

            Якщо ваша дитина вже стала першокласником, допоможіть їй адаптуватися, враховуючи психологічні особливості віку.

1. У першокласника активно триває процес розвитку мислення, розвивається "внутрішній план дій." Батьки повинні допомагати становленню цього процесу.

При цьому першокласника необхідно навчити розмірковувати в голос для відпрацювання послідовних етапів діяльності.

2. Істотна увага приділяється досягненню дитиною кінцевого результату роботи, оскільки в цьому віці формується"довільність психічних процесів", тобто психічні процеси стають регульованими певній меті. Це – одне з найголовніших новоутворень психіки дитини у молодшому шкільному віці.

3. У цьому віці діти хочуть бути просто такими, якими вони є, їм потрібно, щоб їх любили "просто так", а не за "щось".

4. Головним засобом впливу на дитину може бути заохочення, а не покарання.

5. Значну увагу треба приділяти створенню умов для виявлення рухової активності дитини, оскільки в цьому віці вона дуже висока. У школі ця активність стримується, дитина докладає чимало зусиль, аби не рухатися один урок, не кажучи вже про чотири-п'ять. А вдома після уроків дітям треба дати можливість побігати, пострибати, скільки їм хочеться.

Рекомендації батькам

1. Старання дитини обов'язково мають бути визнаними Позитивна оцінка і добре, тепле   ставлення необхідні дитині для гарного самопочуття, для формування в неї такої важливої риси, як впевненість у собі і своїх можливостях.

2. В режимі дня кожної дитини повинні бути постійні обов'язки, закріплені за нею на тривалий час. Дитина, яка вміє працювати вдома, легко долучається до навчання.

3. Розширювати й збагачувати навички спілкування з дорослими та однолітками, вчити враховувати оцінки й думки інших людей для формування власних поглядів.

4. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з такою, якою вона була вчора, чи, можливо. Буде завтра.

5. Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може вважати, що конфлікти неминучі, і продовжувати провокувати їх.

6. Дозволяйте дитині виявляти самостійність, заохочуйте найменші її вияви.

7. Не критикуйте дитину при свідках.

8. Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.

9. Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка присутня в більшості вимог. Шукаючи аргументи, ви ще раз зможете обміркувати необхідність їх застосування.

10. Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими у спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами.

             11 .У спілкуванні з дитиною частіше використовуйте "Я - висловлювання".

Чи добре ви знаєте свою дитину?

            Якщо ваша дитина вже стала першокласником, допоможіть їй адаптуватися, враховуючи психологічні особливості віку.

1. У першокласника активно триває процес розвитку мислення, розвивається "внутрішній план дій." Батьки повинні допомагати становленню цього процесу.

При цьому першокласника необхідно навчити розмірковувати в голос для відпрацювання послідовних етапів діяльності.

2. Істотна увага приділяється досягненню дитиною кінцевого результату роботи, оскільки в цьому віці формується"довільність психічних процесів", тобто психічні процеси стають регульованими певній меті. Це – одне з найголовніших новоутворень психіки дитини у молодшому шкільному віці.

3. У цьому віці діти хочуть бути просто такими, якими вони є, їм потрібно, щоб їх любили "просто так", а не за "щось".

4. Головним засобом впливу на дитину може бути заохочення, а не покарання.

5. Значну увагу треба приділяти створенню умов для виявлення рухової активності дитини, оскільки в цьому віці вона дуже висока. У школі ця активність стримується, дитина докладає чимало зусиль, аби не рухатися один урок, не кажучи вже про чотири-п'ять. А вдома після уроків дітям треба дати можливість побігати, пострибати, скільки їм хочеться.

Рекомендації батькам

1. Старання дитини обов'язково мають бути визнаними Позитивна оцінка і добре, тепле   ставлення необхідні дитині для гарного самопочуття, для формування в неї такої важливої риси, як впевненість у собі і своїх можливостях.

2. В режимі дня кожної дитини повинні бути постійні обов'язки, закріплені за нею на тривалий час. Дитина, яка вміє працювати вдома, легко долучається до навчання.

3. Розширювати й збагачувати навички спілкування з дорослими та однолітками, вчити враховувати оцінки й думки інших людей для формування власних поглядів.

4. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з такою, якою вона була вчора, чи, можливо. Буде завтра.

5. Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може вважати, що конфлікти неминучі, і продовжувати провокувати їх.

6. Дозволяйте дитині виявляти самостійність, заохочуйте найменші її вияви.

7. Не критикуйте дитину при свідках.

8. Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.

9. Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка присутня в більшості вимог. Шукаючи аргументи, ви ще раз зможете обміркувати необхідність їх застосування.

10. Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими у спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами.

             11 .У спілкуванні з дитиною частіше використовуйте "Я - висловлювання".